- позублений
- —————————————————————————————позу́бленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
позублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до позубити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Який має зазублини, зубці … Український тлумачний словник
позубленість — ності, ж. Абстр. ім. до позублений … Український тлумачний словник